Сценарій випускного вечора 2017

(Під ліричну мелодію  голос за кулісами)

Надворі літо…

Справжнє тепле літо…

У зелені втопилися сади,

Рясніють всюди різнобарвні квіти,

Аж серце завмирає від краси.

Надворі літо…

Наше щедре літо…

Цей особливий неповторний час,

Коли дитинство з юністю у парі

Танцює з вами перший ніжний вальс.

Надворі літо…

Наше тепле літо…

В якому радість й смуток водночас.

Ось-ось здійсниться заповітна мрія,

Світ невідомий кличе в далеч нас!

Фанфари, вихід ведучих

Ведучий

Бувають дні, яким нема ціни –

Коли коханий поруч чи кохана,

Коли хмелієш в пахощах весни,

Та дні такі не раз ще будуть з вами.

Ведуча

Усе повторюється - радість і печаль,

У вас в житті усе ще може бути –

Від перших «Здрастуй» до гірких «Прощай»,

І лиш дитинства світ не повернути.

Ведуча

І дощ, і сніг, і щастя, і журба –

Все буде ще не раз в житті людини,

I  тільки випускний, святковий бал

У кожного із вас один - єдиний.

                                   

Ведучий    Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості!

                   Ще недавно пролунав останній дзвоник, позаду –

напружена пора іспитів, і ось – випускний бал, до якого 11

років, як по східцях, довелось підійматися нашим випускникам.

Ведуча      А в промайнулій різнокольоровим хороводом 11-річній

шкільній історії було скільки всього пам’ятного: цікаві уроки, справжня   дружба, яскраві перемоги, перше кохання…

Ведучий Як безкінечно дорогі ті люди, з ким пережиті ці миті! І ось вона –

                   найяскравіша, хвилююча і незабутня подія – випускний бал.

                   Останній акорд дитинства і перша нота вступу у доросле життя.

Ведуча   Дмитре, а з чого все почалося?

Ведучий А почалася ця історія в далекому  2000 році.

БАТЬКИ

Ще недавно дітками малими

 Були наші доньки і сини.

 Мріяли тоді ми щогодини,

 Щоби швидше підросли вони.

Як були маленькі, довго спали.

 Засинали, де тільки могли.

 Світ цей як могли, так пізнавали,

 З іграшками нерозлучними були.

Ведуча   І ось вони вже школярі. Довгих 11 років вони вчилися, дружили, разом відпочивали, пізнавали цей світ. Час пролетів непомітно. І ось випускний.

Батьки

Сьогодні для всіх щасливий і урочистий день. Ми всі довго чекали на нього, але на серці в нас не тільки радість, а й якийсь тихий зворушливий смуток. Чому ж так стискається і щемить наше серце?

Ведучий:  Може тому, що відлунали шкільні дзвінки і ваші діти залишають рідну школу - свій другий дім.

Ведуча: А може тому, що закінчується шкільна юність і день сьогоднішній проводить межу між дитинством і дорослим життям.

Ведучий:  Тож дозвольте  запросити  тих, кому присвячується ця подія, заради кого ми тут всі зібралися, для кого це свято – перша сходинка у самостійне життя  - випускників Гніздичненського навчально-виховного комплексу 2017 року.

Під музику заходять випускники

Ведуча: Вітайте гучними оплесками працелюбного, рішучого, правдивого Фаб’янчука Олександра.

2. Добру, привітну, щиру, розумну ученицю, співучого соловейка нашої школи Дацюк Анастасію.

3. Запрошуємо на свято старанного, талановитого учня, незамінного ведучого шкільних свят Коваля Андрія.

4. Самостійного, дружелюбного,  відважного Михайличенка Івана.

5. Розумну, добру, творчу, цілеспрямовану Дзюбик Юлію.

6. Тактовного,  вихованого, галантного Нагорного Андрія.

7. Мудру, виважену, наполегливу Албанську Ірину.

8. Веселого, товариського, непосидючого Демчана Василя.

9. Елегантну, вишукану, дружелюбну Шнурик Ірину.

10. Задуманого, врівноваженого, спокійного Баглая Олександра.

11. Ніжну, тендітну, мрійливу Димніч Лідію.

12. Артистичного, відповідального, дотепного Дація Юрія.

13. Замріяного, сором’язливого, усміхненого Колачика Михайла.

14. Чарівну,  енегрійну, витончену Рудку Тетяну.

15. Веселого, дотепного, футболіста і спортсмена Дечана Михайла.

Ведуча:  Прощай, дитинства золота країно! 
Ведучий: Прощай, красива лялько — назавжди! 
Ведуча:  Прощай, старенька легкова машино, 
Ведучий: І тракторці, 
Ведуча:  і міні-поїзди. 
Ведучий: Прощай, м'який медведику вухатий, 
Ведуча:  Прощай, малий собачка волохатий, 
Ведучий:  Прощай, прекрасний світ казкових див, 
Ведуча:   Прощай, солодкий сон дитячих днів. 
Ведучий:  Прощай, чарівний океан уроків, 
Ведуча:   дзвінків, 
Ведучий: контрольних і шкільних порогів. 
Ведуча:   Прекрасний, неповторний, світлий рай, 
Ведучий: Ми від'їжджаєм. 
Ведуча:  Юність, зустрічай! 

Ведучий: Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про повну загальну середню освіту випускникам 2017 року оголошується відкритим.

Ведуча: Крилатий вітер розвиває стяг –

Блакить із золотом на нім переплелися,

Наш прапор майорить неначе  птах:

Народ не вмер й нікому не скорився!

Ведучий: Увага! До внесення і підняття державного прапора України стояти струнко. Прапор внести!

Звучить гімн України

Ведуча: Сьогодні, дорогі випускники, можливо, як ніколи, ви відчуєте, що школа – це ваш рідний дім і сьогодні він в сяйві квітів ніби притих, щоб попрощатись з вами, випустити в далеку дорогу,  яка називається дорослим життям

Ведучий: Вже у першім броді гасне літо.

Скільки зроблено, відмолено, прожито!

Це ж бо вам життя складає вірші,

Бо сьогодні ви - найщасливіші.

Ведуча: Нехай серця не знають супокою,

Хай обганяють мрії часу біг,

І ваша юність буде хай такою,

Щоб їй ніхто не заздрити не міг.

Ведучий: Червневий вечір, синь безкрая.

Цей день вам довго не забуть.

Сьогодні, друзі, вам вручають

Всім атестати. В добру путь!

Ведуча: Ні, нема щасливіших на світі,

Ніж оті, кому 17 літ.

І слова, любов'ю обігріті,

Вам директор промовляє вслід.

Ведучий: Розпочати свято випускного вечора та право вручити атестати зрілості надається директору навчально-виховного комплексу Слівчуку Сергію Васильовичу.

Виступ директора

Випускник:

 Наших почуттів нерозтрачених чашу,

І живий подих весни,

І любов, і вдячність нашу

Адресуємо директору ми.

Від зорі до зорі Ви в роботі,

Вічно в пошуках Ви і в турботі,

Все хвилює Вас завжди й повсякчас,

Справжніх українців виховуєте з нас.

 Вам бажаємо таким же залишитися,

Усім негараздам на зло посміхатися.

Здійснення мрій, наснаги і сили,

Щоб наших дітей у школі зустріли .

Ведуча: Село моє рідне – дитинства колиска

Усе тут знайоме, і рідне, і близьке.

Громада сільська вас нині вітає,

І доброї долі щиро бажає!

Ведучий: Дорогі випускники! Із врученням атестатів зрілості від імені всіх односельчан вас вітає сільський голова Бойко Віталій Васильович. Тож вам слово, шановний Віталіє Васильовичу!

Виступ сільського голови

Ведуча: Дякуємо вам, Віталіє Васильовичу, за вітання, мудрі настанови, з якими наші випускники вирушать у самостійний політ.

Ведучий: Росте людина. Її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті.

Ведуча: Багато людей ще пам’ятає наших випускників маленькими, дехто й  досі вважає їх такими.

Ведучий: Самі випускники вважають, звісно, інакше. Та й хіба можна повірити, дивлячись на цих богатирів і красунь, що вони колись були маленькими.

Ведуча: Але ж були. І сьогодні ми хочемо, щоб згадали ви і перші літери букваря, перші слова на дошці, мелодійний дзвінок, що кликав на урок, і повернулися на мить у Дитинство.

Ведучий: Шановні випускники, а ви пам’ятаєте 1 вересня 2006 року? Одягнену новеньку  шкільну форму, величезні букети квітів із-за яких вас не було помітно. Ви вперше переступили поріг школи.

Ведуча: І зустрів вас  вчитель, з яким ви робили перше в своєму житті відкриття.

- Це була наша перша вчителька. Вона заспокоїла нас: комусь витерла сльози, комусь поправила бантик, але серед усіх саме мене взяла за руку і повела до класу.

- Ти все плутаєш! За руку вона взяла мене!

- Та що ви! Це ж була я! Саме мене вона взяла за руку.

Разом: Вона взяла нас за руку і повела в клас.

- А скільки було у неї рук?

- Не знаю! Але встигала вона все: пожаліти, й посварити і гачки писать навчити.

Ведучий: Саме вони, перші вчителі, відкривали вам світ і дарували свою любов і душевне тепло.

Ведуча: Тож сьогодні ми запрошуємо до слова  ваших перших вчителів Доминяк Емілію Степанівну і Гончарук Світлану Іванівну.

Виступ першої вчительки

Випускник: Синє небо, дай натхнення,
Яскраве сонце, дай тепла,
Вітре любий, дай знамення,
Щоби сказати я змогла.
Про ту людину особливу,
Що вчила змалечку всіх нас

Про вчительку першу, добру і милу,
Що привела за руку в клас.
І кожний погляд її ніжний,
І кожна посмішка ясна,
І словом тихим, дивовижним,
Любов"ю сповнює вона.

Випускник: Коли щось трапиться у когось,
Чи хто засмучений прийшов,
Вона і втішить, й приголубить:
І знову світить сонце, дощ пройшов.
Вона не схожа ні на кого,
Один на сотню є таких людей,
Не зустрічала я нікого,
Хто розумів би так дітей.
Вона із нами завжди буде,
У серці жити крізь роки,
І нас вона ніколи не забуде,
Як і я оці рядки. 

Ведуча: В хвилини радості й дитячої печалі

Учитель був нам вірний помічник,

Його ми дружню руку відчували, -

Він поруч був – наш класний керівник.

Випускник: Мені десятий вже минало,

Як я пішов у п’ятий клас,

Коли , гуляючи по школі,

Зустрів у коридорі Вас.

Ласкаві руки, добрі очі,

І досвід, мудрість на виду.

Одразу я собі подумав:

«Нам треба вчительку таку!»

І все збулось! Ви поруч з нами

Ділили радість і журбу,

Вели шкільними нас шляхами

І вчили бачити красу.

Валентино Іванівно, ви завжди вчили

Розуміти істину життя просту.

Випускник: Та в долі є свої закони,

І ось так склалося у нас,

Що класна мама в нас змінилась,

І з трепетом зайшла у клас.

Молода, і творча, і сучасна,

Неначе Попелюшка з казки:

Треба вам концерт – будь ласка!

А як треба – віршик скласти.

Ми вас любим й поважаєм,

Щастя і добра бажаєм.

Ведуча: Отож, естафету вітань передаємо їм, Березовецькій Валентині Іванівні та Разюк Світлана Миколаївні.

Виступ

Ведучий: Дорогі випускники! Прийміть в дарунок музичне вітання від вашого класного керівника.

Пісня «Щиро бажаю»

Випускник : Шановні наші Валентино Іванівно та Світдано Миколаївно, спасибі вам за те, що ви завжди йшли нам назустріч, завжди розуміли і підтримували нас!

Випускник : Ваша енергія та наполегливість допомагали нам у навчанні.

Випускник: Ваше терпіння давало нам надію, що ми зможемо все подолати разом з вами.

Випускник: Для нас ви були  опікунами, друзями, адвокатами, психотерапевтами, і справжніми бойовими командирами.

Випускниця: Хай доля ніколи не зраджує вас,

І буде безхмарним життя і красивим.

Щоб в гармонії ви пробували весь час,

Здоровими, натхненними й завжди щасливими.

Ведучий: Світ дитинства – пісня веселкова 
І казкові неповторні сни, 
Перше слово ніжності й любові. 
Перша брунька ранньої весни. 

Ведуча: Найпрекрасніша пора людського життя – це дитинство. За шкільним порогом для випускників почнеться доросле життя, а дитячі забави, ігри залишаться з їх молодшими друзями. Сьогодні вони прийшли привітати випускників і нагадати їм про безтурботне світле дитинство.

Танець з іграшками («Чарівне дитинство»)

1. Хто скажіть ці дяді й тьоті, 
Що рядком стоять навпроти? 
В пишні сукні повдягались,
В галстуки й костюми вбрались

2. Не сором нас, тебе благаю
Бо давно уже всі знають,
Люди, що сидять навпроти,
То не дяді і не тьоті
Всі зібралися на бал
В цей чудовий світлий зал

3. Вже вони дорослі, а не діти,
Руки, склавши, не будуть сидіти,
Бо кожен з них має мету,
І в серці мрію золоту

4. Одні мріють про вищу освіту,
Розкривати таємниці світу,
Мріють вкрити славою країну,
Батьківщину свою – Україну 

5. Інші мріють військовими стати,
Чин генеральський в майбутньому мати
А хтось мріє іти працювати,
Щоб батькам своїм допомагати
Та головне не те, яку професію здобудете,
А те – якими людьми ви будете 

6. Ось це стоїть Коваль Андрій,

Йому бажаєм здійснення всіх мрій.

Він старанний, працьовитий,

Добрий і талановитий.

Підкорив серця дівочі,

Не відводять з нього очі.

Все йому в житті удасться,

Тож бажаєм йому щастя.

7. Мила, щира і тендітна,

До людей завжди привітна.

Мов принцеса, ти красива,

Добра, а іще мітлива.

Ніжним голосом чаруєш,

Гарно вірші декламуєш.

Ми Димніч Ліду щиро вітаємо,

Великого щастя їй щиро бажаємо.

8. Веселий хлопець, трішки впертий,

Зате він щирий і відвертий.

Чи Дід Мороз, або ведучий,

То Юра на таке везучий.

Не може в школу запізнитись,

Або уроків недовчити,

Не може щось зробить погано,

Бо знає Юра, поруч мама.

Тобі бажаємо ми щастя,

Нехай в житті тобі все вдасться.

9. Добра в школі учениця,

Ну і мамі помічниця.

І розумна, і красива,

Хай життя буде щасливим.

Дзюбик Юля завжди все встигала,

В олімпіадах місця займала.

Багато можеш досягти.

Ми обіцяєм вчитись так як ти.

10. Спокійний, тихий і добрий юнак,

Завжди допоможе, коли щось не так.

Сашу Баглая на святі вітаємо,

Лиш рівних стежок у житті ми бажаємо.

Нехай Бог тебе оберігає, провадить у життя,

А доля подарує щастя, прекрасне майбуття.

11. Дуже гарну вроду має,

Всіх навколо підкоряє.

Ні на мить не засумує,

Щей усіх сфотографує.

Але в школі ваду мала,

Здавати гроші вимагала.

Та сьогодні Рудка Таня,

Мов троянда чарівна,

З випускним тебе вітаєм,

Зичим щастя і добра.

12. Тактовний, вихований, чуйний,

Нехай життя цвіте для тебе буйно.

Андрія Нагорного ми не забудемо,

Його кучерики пам’ятати будемо.

Бажаємо тобі в житті сповна

Удачі, щастя, радості й добра.

13. Ранок, школа зустрічає, продзвенів дзвінок,

Не забудемо ніколи, як Катя поспішала на урок.

Вродлива дівчина і ставна,

Для мами помічниця справна.

Бажаємо добра тобі в житті

І оминати береги круті.

14. Ніде правдоньки подіти,

В школу не любив ходити,

Мотоцикл десь загурчав,

Саша з класу знов пропав.

Дуже хлопець цей проворний,

До роботи все моторний.

Тому щиро ми тебе вітаємо,

Щоб таланило у житті бажаємо.

15.  Врівноважена, спокійна,

І вродлива, і надійна.

Добре вчиться, все встигає,

І батькам допомагає.

Коли треба – дасть списати,

Друзям ж треба помагати.

Іру Албанську на святі вітаємо,

І майбутнього світлого їй побажаємо.

16. Іван – господарська дитина,

Насправді, мудрий цей хлопчина,

І хоч він вміло це скриває,

Але це кожен добре знає.

Нехай у тебе все в житті вдається,

І серце від любові швидше б’ється.

17. Гарний хлопець, ще й спортсмен,

Прямо скажем, супермен,

Всі дівчата закохались,

Та не всі іще признались.

Має він веселу вдачу,

Тож побажаємо удачі.

Мішу щиро ми вітаємо,

Лиш найкращого в житті йому бажаємо.

18. Струнка, немов ота тополя,

Нехай буде у тебе добра доля.

Весела, енергійна, запальна,

Щастям світиться вона.

А нині, як принцеса, Шнурик Іра,

Красою всіх заворожила.

Бажаємо в життя іти сміливо,

Щоб задуми здійснились всі щасливо.

19. Ще є в класі хлопець, чорнявий, високий,

На вдачу веселий та ще кароокий.

Не будемо в школі його кроків чути,

І нам, малюкам, це так важко збагнути.

Сьогодні Василька ми радо вітаємо,

Здійснити всі задуми щиро бажаємо.

20. А ось чорнявий цей хлопчина –

Колачик Саша, вірний друг.

21. Наче зірочка яскрава,

Випускниця чарівна,

Загадкова і привітна,

Ще й красива, як весна.

І розумна, і співуча,

А яка гарна ведуча.

Першокласники для Насті

Нині всі бажають щастя.

22. Ви молоді і повні сил, 
Не вистачає тільки крил. 
Ви б рідну землю облетіли 
І свої душі збагатили 
Любов’ю, милосердям, теплотою, 
Щоб жити в радості з метою 
А в цю святкову, гарну мить

Ми разом скажем

Разом: Хай вам щастить!

Дарують квіти

Дівчинка-дитинство. 

Дитинство я ваше. Мене ви впізнали?
Згадайте, як в школі зі мною ви грали,
Як били коліна й в дитячі роки
У піжмурки гралися ви залюбки.
Усі дні народження, торт і свічки,
І як одягали у сукні ляльки,
Як мамині туфлі тихцем узували,
Як кішку варенням самі годували,
Малюнки в альбомі і квітів розмай ...
Сьогодні прийшла я сказать: “Прощавай”.
А кожен в житті достаток хай має
І школу як спонсор завжди виручає.
Щасти й прощавай, 11 клас.
Роки не спинити ніколи
І тільки у снах повернусь я до вас.
Я ваше дитинство зі школи.

Ці повітряні кульки на прощання дарую,

Як символ дитинства, надії.

Нехай вонив небо ясне полетять

І здійсняться всі ваші мрії.

Дарує кульки

На фоні мелодії записані слова випускників

Дівчинка-дитинство виходить на середину, до неї підходять випускники, дають стрічки, із кульками в руках стають в навколо дитинства, ходять по колу, коли зупиняється музика, випускають кульки, а дитинство перетинає стрічки.

Пісня «Чарівне дитинство»

Ведучий: Позаду удачі і невдачі, сльози радості і печалі. Всі ці роки з нами були ваші найближчі  люди,  батьки, які готували вас до дорослого життя, а тепер разом з вчителями вивели на цей шлях.

Випускник: Ми розлітаємось,  але не спалюємо за собою мости, а залишаємо ту дорогу, яку ви проклали до наших сердець. І в цей радісний і сумний день ми говоримо вам спасибі.

Випускник: І нехай нам здається, що часом ви не розумієте нас, даремно хвилюєтесь, зайво переживаєте.  Така батьківська доля. Ще не раз ви підставите нам своє плече підтримки, так само будите хвилюватися, і переживати за нас.

Випускник: Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.

 Випускник: Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

Син: Дорогі наші тати й мами!

Вже дорослі тепер ваші діти.

Життя кличе нас у зоряні далі,

Час прийшов і ми мусим летіти.

Мати: Сину мій, ось і виріс ти так непомітно.

Прощальний вечір, ждуть нові стежки.

Син : Я не забуду, мамо, твої руки,

Любов їх стане на шляху крильми.

Мати: Не забувай – лише в любові сила,

Птах той летить, що вранці п’є росу.

Син : Я буду пам’ятати, як будила,

Щоб раптом не проспав я  вранішню красу.

Мати: Ти виріс, помужнів, і  у дорогу

Сьогодні школа рідна проводжа.

Я  дам тобі  краплину серця свого,

Нехай тебе  убереже свята земля!

Син : Я, мамо, мало встиг тобі сказати

І поглядом, і жестами й словами.

Та ось коли вже відстань довшає між нами,

Скажу лише «люблю» і буду пам’ятати.

 Тож не печалься, не журися, мамо,

Усміхнись і не корись жалю.

Напинає доленька вітрила,

Шепчуть губи: « Я тебе люблю!»

Виступ мами й доньки

Мама: Леліяли, плекали і навчали.

І ось стоїть – красива і струнка.

Доросла й мила наша доня стала…

В широкий світ іти прийшла пора.

Стоїш, мов королева, гарна й пишна,

А очі наливаються слізьми,

Бо сумно нам, ти – мов квітуча вишня,

Візьми любов батьківську у шляхи.

Донька: Іду упевнено в незвідані світи,

З любов‘ю вашою простіше буде йти.

Беру турботу й ласку у підмогу,

Поради ваші, щоб не збитися з дороги.

Я вас люблю і запевняю в тому,

Що завжди повертатимусь додому.

Мама: З шкільного найріднішого порогу, 
З найкращої юнацької весни 
У добрий час, у світлу путь-дорогу 
Благословляємо вас, доньки і сини! 

Мама: І хлібом-сіллю радо проводжаєм, 
Щоб вам жилось в достатку і теплі. 
Ми від душі вам, діточки, бажаєм 
Любові, миру, щастя на землі! 

Пісня «Дорослий син»

Ведуча: Шановні батьки! Ваші діти вже дорослі вже дорослі… Скоро вони будуть чути ваше батьківське слово по телефону і буде воно приблизно таким «Сонечко моє, якже я за тобою скучаю». А поки ви разом,  вони  хочуть вислухати ваше напутнє слово.

Ведучий: Слово від батьків надається Коваль Світлані Федорівні.

Ведуча: Так уже повелося у нас в Україні, що завжди перед усіма важливими подіями  людину благословляють на щастя, на долю і дарують найдорожче, найсвятіше. А що може бути ціннішим за хліб, яким і благословляють батьки своїх дітей у щасливу дорогу майбутнього.

На фоні мелодії виходять батько і мати з короваєм.

Мати: Благословляємо вас, діти, в добрий час!

Хай щастя і достаток будуть з вами.

Прийміть хліб-сіль на рушнику від нас,

Й сміливо по землі ідіть шляхами.

Батько: Цілуйте хліб, ним батьків родина

Благословляє вас, як символом життя.

Бо ним живе й міцніє Україна –

Хай з хлібом буде ваше майбуття.

Мама: Рідні наші діти! На щастя, на долю, на довгі роки хлібом, вирощеним на рідній землі, благословляємо вас. Запам’ятайте смак цього короваю, і хай завжди через роки кличе він вас до рідної домівки.

Вручають коровай випускникам

Ведучий: Дорогі випускники! Скуштуйте шматочок святого хліба із материнських лагідних рук на щастя, на здоров’я, на розум, на світлу долю, на родинне благополуччя.
Ведуча: І нехай ця хвилююча мить залишиться у вашій пам’яті назавжди.

Музика. Передають коровай .

Ведучий:  Тож на вальс ми, батьки, вас запросимо,
Хай помчить він усіх до зірок.
Закружляє хмільною порошею
Наші руки сплете у вінок.

Танець з батьками (Пісня «Батьки мої»)

Хлопець:  Скажи мені, будь ласка, що ти думаєш про школу?

Дівчина: Школа – це прекрасно! Це сенс усього нашого життя! Вона дає грунт для нових здійснень і творчих злетів!

Хлопець:  Школа – це жахливо! Всі люди, як люди, а в учителів , навіть, у свята на першому місці розмови про школу .

Дівчина: Школа – це прекрасно! Завжди бачиш розуміння в очах учнів і відчуваєш підтримку дирекції та колективу.

Хлопець:  Школа – це жахливо!Вічно розриваєшся між своїми дітьми та чужими, а в результаті – ніякої подяки… у трудову книжку. Ще й на нараді якійсь отримаєш на горіхи!

Дівчина: Школа – це прекрасно! Ростуть – дорослішають діти – ростеш, дорослішаєш непомітно і ти, але в душі завжди залишаєшся дитиною.

Хлопець:  Ні, вчитель – не нудна щоденна справа,

Це – наче світлий промінь у імлі,

Найвищий сан, святе одвічне право

Зростити особистість на землі.

Без гордощів і зайвих сентиментів

Сьогодні треба зважити на те,

Що не бува без школи президентів

І бізнесмен без вчителя – пусте.

Дівчина: Живе музикант у акордах,

Які на концерті зіграв,

Спортсмен видатний у рекордах,

Хірург – в тих, кого врятував,

Художник живе у картинах,

Живе астроном у зірках...

А вчитель, він, мабуть, єдиний –

У наших серцях і думках.

Випускники:

- Ми з сумом озираємось на прожиті шкільні роки, бо вони ніколи не повторяться.
- Школа подарувала нам і перше кохання, і вірних друзів, і радість пізнання того, що створено людським розумом, а ще подарувала нам хвилини спілкування з добрими і мудрими людьми – з нашими вчителями.
- Дорогі вчителі ми ніколи не забудемо ваших імен, ваших звичок, вашої великої науки.
- Минатимуть літа, колись сивина торкнеться і наших скронь, але навіть через багать літо ми з вдячністю згадуватимемо про вас.

Випускник: Шановні наші вчителі!

В цю мить, таку святково незвичайну

Дозвольте Вам вклонитися усім,

Бо 11 років нас навчали.

Випускник: Тернистими дорогами до знань

Ви нас вели не перших, не останніх.

Нас не лякають труднощі життя,

Бо ви дали міцні знання нам.

Випускник: Ми з вами не лише науки вчили,

Ви вчили нас, як в цьому світі жить.

Ви іскру людяності і добра в нас запалили

ЇЇ ніщо не зможе загасить.

Медаліст: Наші дорогі учителі!

В наших медалях – Ваш невтомний труд.

І творчість ваша і недоспанії ночі.

Ви нам свої знання передали

І часточку душі під час уроків.

Ми йдем в життя. У кожного є мрія.

Так хочеться, щоб все задумане збулось,

А вчительські серця, немов маяк одвічний,

Світитимуть нам серед бурі і незгод.

Ведучий: А зараз  наші випускники приготували для вас вчителі невеличкі подаруночки.

-           Любі  наші  вчителі!  У  цей  казковий  вечір  нам  хочеться  подарувати  вам  по-справжньому  казкові  подарунки:

-           Скриньку  добрих  побажань,  щоб  вона  завжди  була  повною!

-           Ми даруємо  жар-птаху  удачі,  щоб  вона  ніколи  не  відверталася  від  вас!

-           Килим-літак,  який  систематично  здійснюватиме  рейси  на  Канари.  

-           Даруємо  скатерть-самобранку,  яка  зможе  урізноманітити  меню  в  нашій  школі

-           Для  вас  любі  наші,  яблука  молодильні,  щоб  ви  завжди  залишалися  молодими,  красивими,  енергійними

-           А  ось  цей  чарівний  клубок,  який  допоможе  знайти  вірний шлях  у  чащах   педагогічних   інновацій.

-           Прийміть  в  подарунок  від  щирого  серця  золоту  антилопу,  яка  в  день  зарплпти  б’є  копитцем!

-           І,  нарешті,  Золоту  рибку,  яка  виконає   всі ваші  бажання!   Загадайте  їх  сьогодні  і  вони  обов’язково  збудуться!

-           Ми  вас  любимо,  цінуємо  і  поважаємо!

Танець з вчителями (Пісня «                         »)

1 учень Якщо чесно, ми всі хотіли,
Щоб настав чим скоріш цей день.
І в майбутнє думки летіли
До неспіваних ще пісень.

2 учень До навчання в престижних вузах
До кохання, що так п’янить,
До натхнення, що щедрі музи
Даруватимуть вік, чи мить.

3 учень Завтра сотні стежинок ляжуть,
Нам під ноги, якою йти?
Це вирішувать буде кожен
Сам для себе - і я, і ти.

4 учень Чесно кажучи, нам страшнувато
У дорослу рушати путь.
Та від нас чекають відваги,
Допомоги нашої ждуть.

5 учень Повні ми запальної енергії,
Маємо вдосталь ідей нових.
Ще позаздрить Америка й Англія,
Злету й успіхам нас молодих.

6 учень Позаду залишилися уроки.
Щоденники, екзамени, дзвінки.
Все це було 11 років.
Тепер скінчилось—ми випускники!

7 учень Здавалося , що 11 літ багато,
Ніхто й не думав,
Що так швидко промайнуть.
Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,
Хоча б на тиждень, в школі щоб побудь.

8 учень І не треба плакать на прощання,
Треба заспівати нам – і все,
Хай про день цей добрий,
Теплий спогад
Кожен з нас у серці пронесе!

Пісня «А пам’ятаєш»

Ведуча: Ось і підходить хвилююча мить. Мить, якої ви чекали давно. Бо ж саме зараз прозвучить для вас, дорогі випускники, прощальний вальс. І понесе він у ваше життя колір сонця, світла і золота. Хай же буде з вами у житті червоний колір кохання, зелений колір надії і блакитний колір мрії.

Танець випускників

Ведуча: Прийде світанок… Сонце зустрічай!

Дай для польоту пташенятам неба!

Слова останні – школо, прощавай!

Ми завжди будем пам’ятать про тебе!

Ведучий: А наша урочиста частина свята вручення атестатів вважається закритою.

Гімн

Ведучий: Увага! До виносу Державного прапора України стояти струнко! Прапор винести!

Ведуча: В добру путь, дорогі випускники!